From Ukraine – A Family Photo Taken the Day After Christmas   З України – сімейне фото, зроблене наступного дня після Різдва

***

I am posting the text of this post also in Ukrainian so that those in Ukraine do not need to spend the very limited time when electricity is available in translation.

Я також розміщую текст цього посту українською мовою, щоб тим, хто в Україні, не потрібно було витрачати дуже обмежений час, коли електроенергія доступна в перекладі.

***

Very often as a writer, I try to have an eye-catching photo and an intriguing title to my posts, and a story or narrative that evolves and captures the attention of my readers.  I hope that I have at least achieved the basics of these goals with all my Ukrainian posts.  This post will be, is, different as I have no need or means of embellishing the narrative or the photo of this post.

Дуже часто як письменник я намагаюся мати привабливу фотографію та інтригуючу назву своїх постів, а також історію чи розповідь, яка розвивається та привертає увагу моїх читачів.  Сподіваюся, що з усіма своїми українськими постами я хоча б досяг основ цих цілей.  Цей пост буде, є, іншим, оскільки у мене немає потреби чи засобів прикрасити розповідь чи фотографію цього поста.

On December 24, I posted about an email I received from Maxim, a close friend in Ukraine, who sent a photo taken on December 6 of he and his wife sitting in the dark in their apartment because as he wrote, “very often our electricity is cut off”.  In that post, I contrasted their very real hardships with the dark and cold in Kyiv, to me easily coping with the “cold” of a Southern California winter morning.

24 грудня я написав про електронний лист, який отримав від Максима, близького друга в Україні, який надіслав фотографію, зроблену 6 грудня, на якій вони з дружиною сидять у темряві у своїй квартирі, тому що, як він писав, «дуже часто наша електрика відключена».  У цьому дописі я протиставив їхні справжні негаразди темним і холодним у Києві, мені легко впоратися з «холодом» зимового ранку в Південній Каліфорнії.

In that same email that Maxim sent with a photo of he and his wife sitting in the dark, he also indicated, “On the 17th of December, my son will be 19 years old, and I would like us to take a photo of my family together.  I will be able to send it to you.”  I commented in my post of December 24 of how “normal” it seems for a father to want to celebrate simple happy family times and memorialize it with a photo.  I ended my post of December 24 by writing, “I look forward to the family photo.”

У тому самому електронному листі, який Максим надіслав із фотографією, на якій вони з дружиною сидять у темряві, він також вказав: «17 грудня моєму синові виповниться 19 років, і я хотів би, щоб ми сфотографували мою спільну сім’ю.  Я зможу надіслати його вам”.  Я прокоментував у своєму пості від 24 грудня те, наскільки «нормальним» здається для батька бажання відсвяткувати прості щасливі сімейні часи і увічнити це фотографією.  Я закінчив свій пост 24 грудня, написавши: “Я з нетерпінням чекаю сімейного фото”.

On December 31, I received an email where Maxim writes, “Chris, I sincerely wish you a Happy New Year!!!  May the Lord bless you and your entire family!!!”  And with that email, he attaches a photo taken on December 26, the day after Christmas, of his entire family, as he said he would in his email of December 6.  This is the photo of this posting.

31 грудня я отримала електронного листа, де Максим пише: «Крісе, я щиро вітаю тебе з Новим роком!!!  Нехай Господь благословить вас і всю вашу сім’ю!!!”  І цим електронним листом він прикріплює фотографію, зроблену 26 грудня, на наступний день після Різдва, всієї його сім’ї, як він сказав, що буде у своєму електронному листі від 6 грудня.  Це фото цієї публікації.

In the middle, in the back row, in the blue shirt, standing straight and handsome, is Alexei, who just turned nineteen.  To the right of Alexei, is Maxim, his father, and Alexei’s mother is below him holding a very young girl, Alexei’s cousin, I believe.  One of Alexei’s sisters is right in front of him, and his other sister is in the light green dress at the end on his left.  The little boy must be another cousin, the older woman one of Alexei’s grandmothers, and the other adults I assume are his aunts and uncle.

Посередині, в задньому ряду, в синій сорочці, що стоїть прямо і красиво, знаходиться Олексій, якому щойно виповнилося дев’ятнадцять.  Праворуч від Олексія знаходиться Максим, його батько, а під ним мати Олексія, яка тримає зовсім юну дівчину, двоюрідного брата Олексія, я вважаю.  Одна з сестер Олексія знаходиться прямо перед ним, а інша сестра – в світло-зеленому платті в кінці зліва.  Маленький хлопчик повинен бути ще одним двоюрідним братом, старша жінка – однією з бабусь Олексія, а інші дорослі, я припускаю, – це його тітки і дядько.

The photo is in their church – probably cold – Christmas decorations still visible, one ornament in the little girl’s hand.  A family portrait – everyone looking nice, smiles, in the midst of a brutal war not of their choosing or initiation, in the cold of the Ukrainian winter.  A photo my friend, Maxim, wanted to send me, of his family, taken on the day after Christmas, a few days after his son turned nineteen.

На фото в їхній церкві – напевно, холодно – ще видно різдвяні прикраси, одна прикраса в руці маленької дівчинки.  Сімейний портрет – кожен виглядає красиво, посміхається, в розпал жорстокої війни не за своїм вибором або посвятою, в холод української зими.  Фото, яке мій друг Максим хотів надіслати мені, своєї сім’ї, зроблене на наступний день після Різдва, через кілька днів після того, як його синові виповнилося дев’ятнадцять років.

There is nothing I really need to add to this posting, or about this unremarkable and just very ordinary photo…

Мені нічого особливо не потрібно додавати до цієї публікації, або про цю нічим не примітну і просто дуже звичайну фотографію…

***

To View all Postings on Ukraine, Please Use the Link Below

Ukraine — Friends, the War, & Hope – Writing In The Shade Of Trees

Для перегляду всіх публікацій по Україні, будь ласка, скористайтеся посиланням нижче

Ukraine — Friends, the War, & Hope – Writing In The Shade Of Trees