Ukraine – “Normalcy”, Family Photos, Hoping & Planning for Christmas

Україна – “Нормальність”, Сімейні фото, Сподівання та Планування Різдва

On Tuesday, December 5, 2023, very early in my morning, I wrote to friends in Ukraine.  I opened the letter with the paragraph below, and then followed it with news about us, the appearance of autumn in our garden, our travel plans for Christmas, and I asked for continued prayers for the US because of the rising divisiveness, political tensions, and continued gun violence.

У вівторок, 5 грудня 2023 року, дуже рано-вранці я написала друзям в Україну.  Я відкрила лист абзацом нижче, а потім пішла за ним звісткою про нас, про появу осені в нашому саду, наші плани подорожі на Різдво, і я попросив продовжувати молитви за США через зростання розбіжностей, політичну напругу та триваюче насильство із застосуванням вогнепальної зброї.

I have been praying for you and your family and for our other friends and their families also.  I pray for all of your safety.  I saw on the news about the drone barrage that hit Kyiv last week, though most of the drones were shot down and that was good.

Я молився за вас і вашу сім’ю, а також за інших наших друзів та їхні сім’ї.  Я молюся за всю вашу безпеку.  Я бачив у новинах про шквал дронів, який вдарив по Києву минулого тижня, хоча більшість дронів було збито, і це добре.

Near 12 noon my time on the same Tuesday, Igor responded to me.  His letter in part read:

Близько 12 години дня того ж вівторка мені відповів Ігор.  У його листі, зокрема, говорилося:

Thank you so much for your letter.  I remember you and sincerely appreciate your prayers in this difficult time.  I am also praying for you and your country. Yes, some time ago, it wasn’t quiet here in Kyiv at night.  It hasn’t been like that for a long time.  But thank God that all the enemy drones were neutralized. Thank God, our family is fine…. 

Велике спасибі за ваш лист.  Я пам’ятаю вас і щиро ціную ваші молитви в цей важкий час.  Я також молюся за вас і вашу країну. Так, деякий час тому тут, у Києві, вночі було не тихо. Такого давно не було.  Але слава Богу, що всі ворожі дрони були знешкоджені. Слава Богу, у нас все добре….   

…This month is very busy in terms of student teaching.  We can only get off work and go to our daughters in Chernihiv for Christmas.  I hope we have a few weeks of Christmas vacation.

… Цей місяць дуже насичений у плані навчання студентів.  Нам залишається тільки вийти з роботи і поїхати на Різдво до доньок у Чернігів.  Сподіваюся, у нас буде кілька тижнів різдвяних канікул.

A month and a half ago, we took family photos in the center of Chernihiv.  I am sending you some of them…

Півтора місяці тому ми робили сімейні фото в центрі Чернігова.  Я посилаю вам деякі з них…

I appreciated hearing back from Igor so soon after I sent my message.  The ten hours difference between Los Angeles and Kyiv sometimes works in our favor, especially if I send messages late at night or very early in the morning from California, which then they are able to pick in their mid-morning.

Я був вдячний за те, що отримав відповідь від Ігоря так швидко після того, як надіслав своє повідомлення.  Різниця в десять годин між Лос-Анджелесом і Києвом іноді працює на нашу користь, особливо якщо я відправляю повідомлення пізно ввечері або дуже рано вранці з Каліфорнії, які потім вони можуть вибрати в середині ранку.

It is interesting, yet in a sense odd and almost surreal, interacting about the war and the missile and drone attacks and then also just about the normal things of life, such as our Christmas travel plans and Igor’s hopes and plans to spend some quiet time with his family in Chernihiv, which is north of Kyiv.

Це цікаво, але в певному сенсі дивно і майже сюрреалістично, взаємодія про війну та ракетні атаки та атаки дронів, а також про звичайні речі життя, такі як наші плани на різдвяну подорож та надії та плани Ігоря провести спокійний час зі своєю сім’єю в Чернігові, що на північ від Києва.

And in receiving the photos of Igor and his family walking amongst the autumn-leafed trees in a park in Chernihiv, it was reassuring to see that life continues even amidst war. Taking family photos is basically a normal activity that many families engage in here around Thanksgiving, and at Christmas here and in Ukraine and worldwide wherever Christians reside.  We take photos of our family and the communities of which we are part, perhaps to send out as Christmas and seasonal greetings, or just to have reminders and memories of the holiday times we spent together with family and others to whom we are connected and love. 

А коли я отримав фотографії, на яких Ігор із сім’єю гуляє серед осінніх дерев у парку в Чернігові, було приємно бачити, що життя продовжується навіть посеред війни.  Сімейні фотографії – це, по суті, нормальне заняття, яким займаються багато сімей під час Дня подяки, а також на Різдво тут, в Україні та в усьому світі, де проживають християни.  Ми фотографуємо нашу сім’ю та спільноти, частиною яких ми є, можливо, щоб надіслати привітання з Різдвом та сезоном або просто для того, щоб мати нагадування та спогади про свята, які ми провели разом із сім’єю та іншими людьми, з якими ми пов’язані та любимо. 

From the volumes of history that I have read on WWII, including the Holocaust, from my mom’s stories about the war in England, and from reading the wartime entries in her diaries, I realized that imbued within the human spirit, within our relationships of family and friends, regardless of how difficult the times and circumstances can be and will be, there resides in many a resiliency which always seeks to flourish, protect, and grow. 

З томів історії, які я прочитав про Другу світову війну, включаючи Голокост, з розповідей моєї мами про війну в Англії, і з читання записів воєнного часу в її щоденниках, я зрозумів, що пройнятий людським духом, нашими стосунками сім’ї та друзів, незалежно від того, наскільки важкими можуть бути і будуть часи та обставини,  У багатьох закладена стійкість, яка завжди прагне процвітати, захищати і рости. 

When God created us in His image and likeness, He gifted us with the capacity to love and an innate and enduring desire for life, goodness, kindness, and joy – these at times all coming to center on our relationships – family, companions, friends – regardless, and many times in spite of, the depth of the darkness that comes and attempts to surround and engulf us.

Коли Бог створив нас за Своїм образом і подобою, Він обдарував нас здатністю любити і вродженим і стійким бажанням до життя, добра, доброти і радості – все це іноді зосереджується на наших стосунках – сім’ї, товаришах, друзях – незважаючи на глибину темряви, яка приходить і намагається оточити і поглинути нас.

For this, I also thank the Lord.

За це я теж дякую Господу.

***

To View all Postings on Ukraine, Please Use the Link Below

Ukraine — Friends, the War, & Hope – Writing In The Shade Of Trees

Для перегляду всіх публікацій по Україні, будь ласка, скористайтеся посиланням нижче

Ukraine — Friends, the War, & Hope – Writing In The Shade Of Trees