Are There No Clouds in the Sky Above Russia? Чи немає хмар на небі над Росією?
I love watching clouds, I always have, because they are beautiful, because they are silent, because they are in motion with the breath of the wind, the breathing of the earth, and because they dissipate, vanish, and form again, and because they move – but only if you watch – they are living and alive.
Я люблю спостерігати за хмарами, у мене завжди є, тому що вони прекрасні, тому що вони мовчазні, тому що вони знаходяться в русі з диханням вітру, диханням землі, і тому, що вони розсіюються, зникають і знову утворюються, і тому, що вони рухаються – але тільки якщо дивитися – вони живі і живі.
And, sometimes the clouds move one way and then another, all subject to the direction of the wind. Some clouds, heavier with water than others, move slower, but at other times the heavier, the greater, the bigger ones, move faster than the more white ones, just because they are larger, and as a bigger ship with many more sails, they catch more wind and move ahead and out of sight sooner.
Причому, іноді хмари рухаються то в одну, то в іншу сторону, все за умови напрямку вітру. Деякі хмари, важчі водою, ніж інші, рухаються повільніше, але в інший час чим важче, тим більше, чим більше, тим більше, рухаються швидше, ніж більш білі, тільки тому, що вони більші, і як більший корабель з набагато більшою кількістю вітрил, вони ловлять більше вітру і швидше рухаються вперед і поза полем зору.
Sometimes white clouds collide, the larger faster moving white clouds eventually engulfing the smaller and slower clouds and together they then move on as one larger heavier cloud. At other times, under the power of the same wind, the larger heavier clouds seem to pause in their journey as the smaller lighter clouds below the bulk of the heavier cloud cover, easily sail on unobstructed, leaving the heavier clouds behind.
Іноді стикаються білі хмари, чим більші білі хмари, що рухаються швидше, в кінцевому підсумку охоплюють менші та повільніші хмари, і разом вони потім рухаються далі, як одна більша важча хмара. В інший час під дією того ж вітру більші важчі хмари, здається, зупиняються у своїй подорожі, оскільки менші світліші хмари нижче основної маси важчого хмарного покриву, легко пливуть безперешкодно, залишаючи важчі хмари позаду.
The clouds at times can be so alive and busy, staging the endless theater of the sky with a myriad of cloud formations and permutations, with dance and ballet, and show-stopping numbers that seem to have direction and purpose upon earth, beautiful and majestic. And at other times, the clouds are filled with drama, dynamic, and absolutely menacing to those who ignore or disbelieve in the power of the clouds moving silently over the land we all inhabit.
Хмари часом можуть бути такими живими і зайнятими, інсценуючи нескінченний театр неба з безліччю хмарних утворень і перестановок, з танцями і балетом, а також шоу-стоп-номерами, які, здається, мають напрямок і мету на землі, прекрасні і величні. А в інший час хмари наповнюються драматизмом, динамічним і абсолютно грізним для тих, хто ігнорує або не вірить у силу хмар, що мовчки рухаються над землею, яку ми всі живемо.
But overall, in motion, fully prevailing, and powerful, is the best description and understanding of clouds, either beautiful or threatening, yes. They are alive and moving to the breath and currents of the wind, but their purposeful transit over the land, is only visible and understandable to those who observe and experience their movement within themselves, only those who are aware and wise enough to behold with the soul.
Але в цілому, в русі, повністю переважаючому, і потужному, є найкращим описом і розумінням хмар, або красивих, або загрозливих, так. Вони живі і рухаються до дихання і течій вітру, але їх цілеспрямований транзит по суші, видно і зрозуміло тільки тим, хто спостерігає і переживає їх рух всередині себе, тільки тим, хто досить обізнаний і мудрий, щоб дивитися душею.
The movement of the clouds is as an observing and understanding of the movement and fulfillment of the will of God on earth. The clouds exist and move even if ignored or unnoticed, and the hand and will or pride of man do not hinder or stop their progress over and upon the land. The clouds, rightly seen by eyes and hearts attuned to God and His promised kingdom, whisper, speak, and at times thunder, of His justice, righteousness and love, and the peace they bring. And those of good hearts, will rejoice. While those with sightless eyes, godless hearts, and soulless lives, will further naturally retreat into brutality towards others, and a deepening sullen resentment and hatred of both God and man.
Рух хмар – це як спостереження і розуміння руху і виконання волі Божої на землі. Хмари існують і рухаються, навіть якщо їх ігнорувати або непомітно, а рука і воля або гордість людини не перешкоджають і не зупиняють їх просування по землі і по ній. Хмари, справедливо побачені очима і серцем, налаштовані на Бога і Його обіцяне царство, шепочуть, говорять, а часом і грімлять, про Його справедливість, праведність і любов, а також про мир, який вони приносять. І ті, хто має добрі серця, будуть радіти. У той час як ті, хто має незрячі очі, безбожні серця і бездушне життя, будуть далі природно відступати в жорстокість по відношенню до інших і поглиблення похмурої образи і ненависті як до Бога, так і до людини.
Can it be true that there are no clouds in the sky above Russia? Are there none for the Russian President and the Patriarch of Moscow to see? Are they soulless, isolated, and self-insulated from the knowledge and will of God – one godless and entrenched and encased in despotic power, the other perhaps blinded by the glitter and glam of his jewel-encrusted ecclesiastical robes?
Чи може бути правдою, що на небі над Росією немає хмар? Невже президенту Росії і патріарху Московському нема чого бачити? Невже вони бездушні, ізольовані і самоізольовані від пізнання і волі Божої – один безбожний і закріпився і втягнутий в деспотичну силу, інший, можливо, засліплений блиском і гламуром його інкрустованих коштовностями церковних шат?
Many times the two of them together seem wrapped but trapped in a grotesque two-step, neither truly leading or following the other, each one paramount in their own mind, each sure of their supposed source of power, each in their delusions both controlling and not a puppet of the other.
Багато разів вони вдвох здаються загорнутими, але в пастці гротескного двоступеневого, ні по-справжньому ведучого, ні слідуючи за іншим, кожен з них має першорядне значення у своєму власному розумі, кожен впевнений у своєму передбачуваному джерелі влади, кожен у своїх помилках як контролюючий, так і не маріонетковий інший.
This evil yin-yang of power and sacrilege of the two together, generates the perfect storm of pride and blasphemy, leading both only to judgement for instigating and directing and piously blessing the death and destruction of many – including many of their own Russian soldiers, hapless victims of the cruel coaching and cheerleading and graceless blessings and urgings of these two malignant minds and souls.
Цей злий інь-янь влади і святотатства двох разом, породжує досконалу бурю гордині і богохульства, приводячи як до суду за підбурювання і керівництво, так і благочестиво благословляючи смерть і знищення багатьох – включаючи багатьох власних російських солдатів, нещасних жертв жорстокого тренування і черлідингу і благодатних благословень і закликів цих двох злоякісних умів і душ.
Are not the clouds in the sky above Russia there for them to see? Is there no contemplation or dread of the will of God? Is there only a felt blessed assurance that the God of salvation does not see the evil and violence of their ways, and that, in addition to being blind, the God of the universe is also deaf to the cries and prayers of the oppressed and brutalized, and even if He did see and hear, He is toothless and impotent and could not answer prayers against these two even if He tried. Is there truly no knowledge or fear of the Lord?
Хіба хмари на небі над Росією там не видно? Чи немає споглядання чи страху перед волею Божою? Чи є лише блаженна впевненість у тому, що Бог спасіння не бачить зла і насильства їхніх шляхів, і що, крім того, що Бог всесвіту сліпий, він також глухий до криків і молитов пригноблених і жорстоких, і навіть якщо Він бачив і чув, Він беззубий і безсилий і не міг відповісти на молитви проти цих двох, навіть якби намагався. Чи справді немає знання чи страху перед Господом?
And as for the deaths of children*, is there no full accountability or guilt before Christ, the Lord of mercy and love? Do not these two as they cha-cha through all the destruction and death created by their hands, have at least a tiny smidgen of accountability and guilt before the God of justice and righteousness? For still, as always, the clouds do exist and move, even if blind minds ignore or do not see or notice them, the clouds above Russia.
А що стосується смерті дітей*, то чи немає повної відповідальності чи провини перед Христом, Господом милосердя і любові? Хіба ці двоє, як вони ча-ча, через усю руйнацію і смерть, створені їхніми руками, не мають хоча б крихітного смідгену відповідальності і провини перед Богом справедливості і праведності? Бо все одно, як завжди, хмари дійсно існують і рухаються, навіть якщо сліпі уми ігнорують або не бачать або не помічають їх, хмари над Росією.
***
* Below are links to the posts on the deaths of children from the war upon Ukraine:
* Нижче наведені посилання на дописи про загибель дітей від війни в Україні:
0 Comments